Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кротити

Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОТИТИ"
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Затума́нювати, -нюю, -єш, сов. в. затума́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Затуманивать, затуманить. Не переступлять його волі, не затуманять його слави. К. Псал. 327. 2) Обмануть, обморочить.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.
Мета́льня, -ні, ж. = металь. Лебед. у. Залюбовск.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Одноокий, -а, -е. Одноглазый. Лучче тобі однооким увійти в царство Боже. Єв. Мр. IX. 47.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости. Черк. у.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
Шпаківня, -ні, ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.