Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кротити

Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОТИТИ"
Ґо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей. Камен. у.
Зарю́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмати.
Коротенький, -а, -е. 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня. Ном. № 7931. 2) Краткій.
Обслухати Cм. обслухувати.
Попрямувати, -му́ю, -єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Хряскіт, -коту, м. = хряск.
Чередниця, -ці, ж. Пастушка (при череді́). Щог. В. 88. Ум. чередничка.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огні. Ном. № 2503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.