Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кропило

Кропило, -ла, с. Кропило. Дяк ства, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. Ум. кропи́льце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИЛО"
Вишукати Cм. вишукувати.
Обскребти Cм. обскрібати.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Пекучий, -а, -е. Пекучий вітер. Н. Вол. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. І. 13.
Поживитися Cм. поживлятися.
Позагальмовувати, -вую, -єш, гл. Затормозить (во множествѣ).
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви. Мнж. 192.
Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857., Ум. свіженький, свіжесенький.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Таволожник, -ка, м. 1) Spiraea crenata L. Анн. 339. 2 — пужний. Spiraea hypericifolia L. Анн. 340.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОПИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.