Гадюча, -ча́ти, с. = гадюченя.
Крамський, -а́, -е́ = крамний. Крамська сорочка. Свита крамська.
Луща́к, -ка, м. Вылущенный орѣхъ.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Тетя, -ті, ж. = тета.
Чамайдан, -ну, м. Чемоданъ. Через плечі чамайдан висить невеличкий. Ум. чамайда́нчик.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори.
