Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митіль

Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТІЛЬ"
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Гайовий, -а, -е. = гаєвий. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425.
Гичалля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца. Вх. Уг. 233.
Кусник, -ка, м. = кусок. Желех.
Нестатечний, -а, -е. 1) Не зажиточным, бѣдный. 2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.
Піваркушевий, -а, -е. Полулистовой. Желех.
Підкозобель, -бля, м. зоол. Cobitis taenia. Вх. Уг. 259.
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Троянка, -ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ. Черк. у.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Стор. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.