Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка.
Проспівати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик.
2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала.
Прохожий, -а, -е. = перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Всі прохожі задивлялись на панночок.
Решт, -ту, м. = решта.
Розочка, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась.
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.
