Вінок, -нка, м.
1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Голе й босе, а голова в вінку. У його в дворі — як у віночку.
2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила?
3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. На горищі два вінки цибулі. Ум. віночок.
Громадя́нка, -ки, ж. Женщина, принадлежащая: къ обществу, къ міру.
Ди́ркало, -ла, с. Родъ трещетки, употребляющейся при игрѣ въ деркача́.
Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. То-же въ видѣ остраго угла.
Занево́лений, -а, -е. = заневільний. Плаче, ридає, що долі немає, заневолений світ.
Критика, -ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики.
Небезпечно нар. Опасно.
Понакручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накрутити, но во множествѣ. Понакручує гульки (на тілі).
Супротивник, -ка, м.
1) Противникъ, врагъ.
2) Злой духъ, демонъ. Нехай тебе супротивник візьме.
Хорунжий, -жого, м. 1) Хорунжій, знаменосецъ. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана. 2) Одинъ изъ участниковъ свадебнаго обряда.
