Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була.
Голодити, -джу, -диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Тоже. голодом голодити.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня.
Перепрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вновь выгладить.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки.
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром.
Триниця, -ці, ж. Объѣдки сѣна. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю.
Шепоти, -тів, м.
1) Пришептываніе.
2) Ябедничество, наушничество.
