Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кросно

Кросно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кросна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кросна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. І. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижнего конца котораго вращается жерновъ (Шух. І. 146, 261). 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех. 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Н. п. Г. Барв. 422. Ум. кросенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОСНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОСНО"
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Забо́рсати, -ся. Cм. заборсувати, -ся.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Перевоза, -зи, ж. Переправа. Cм. перевіз 2. Ум. перево́зонька. Ой чи ти, бурлаче, рибу ловиш, чи ти, бурлаче, перевозиш? — Гірка моя перевозонька. Грин. III. 569.
Скерувати, -ру́ю, -єш, гл. Направить. Одчини браму та скеруй половими добре, щоб часом не зачепиться. Рк. Левиц.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Ставник, -ка́, м. 1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63. 2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. Грин. III. 284. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. ЗОЮР. II. 285. Три хунти воску на ставник. Котл. Ен. IV. 43. 3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Урадити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив. Рудч. Ск. II. 104. 2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська. Рудч. Ск. II. 10. 3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить. МВ. І. 99.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОСНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.