Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Забо́рсати, -ся. Cм. заборсувати, -ся.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Перевоза, -зи, ж. Переправа. Cм. перевіз 2. Ум. перево́зонька. Ой чи ти, бурлаче, рибу ловиш, чи ти, бурлаче, перевозиш? — Гірка моя перевозонька.
Скерувати, -ру́ю, -єш, гл. Направить. Одчини браму та скеруй половими добре, щоб часом не зачепиться.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Урадити, -джу, -диш, гл.
1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив.
2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська.
3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.
Чужинець, -нця, м. Чужестранецъ.
