Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Зако́нність, -ности, ж. Законность.
Зарі́з, -зу, м. Убой. на зарі́з. На убой, чтобы зарѣзать. Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! Як овечок ти нас, Боже, на заріз роздав неситим.
Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Ми́тний, -а, -е. Таможенный, мытный, пошлинный.
Нівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить.
2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган.
Спідниця, -ці, ж. 1) Юбка. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Ум. спідничка, спідни́ченька.
Урозсип нар. Вразсыпную. Од його всі врозсип, як голуби од шуліка.
Ушмагати, -гаю, -єш, гл. Оббить. Март тоді і каже: «підожди ж ти, маю, я тобі крильця вшмагаю». То отто і тепер часто в маю мартові морози бувають.
Шанобливий, шановливий, -а, -е. Почтительный. Буде слухняна і шановлива.
