Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритися

Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИСЯ"
Безп'Ятий, -а, -е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. І. 19. 2) Употребл. какъ сущ чортъ.
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ. Н. Вол. у. Шух. І. 33.
Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. Желех. 2) = драбина у во́зі. Вх. Лем. 432. Cм. літря.
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу. Н. Вол. у.
Окладина, -ни, ж. 1) = ощепина. Волч. у. 2) Обложка книги. Ум. окладинка.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.
Фірманка, -ки, ж. Извозъ, извозничество, то-же, что и хурманка 2. Желех.
Чарка, -ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. Ум. чаронька, чарочка. Ном. № 11507.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.