Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує.
Заду́ма, -ми, ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку.
Затверді́ти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть.
Мильо́н, -на, м. = милін.
Омурати, -раю, -єш, гл. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано?
Пацьорки, -ків, мн.
1) Cм. пацьор.
2) Раст. Malva ratundifolia L. Cм. пацірки, пацюрки.
Позавчорашній, -я, -є. Третьягодняшній.
Поперечка, -ки, ж.
1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ.
2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ.
3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Скорочення, -ня, с. Сокращеніе.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
