Галапуп, -па, м. = голопуцьок?
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Котюга, -ги, м.
1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Невже котюга знов думає про сало?
2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Котюга забрехала.
Лапанина, -ни, ж.
1) Постоянное щупаніе.
2) Постоянное хватаніе.
Невістиця, -ці, ж. = невістка. Вийди, матінонько стара, привів ем ті невістицю — красна, молода.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ.
Панькання, -ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Сковзько нар. Скользко.
Харисто нар. Опрятно, чисто.