Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коралі

Коралі, -лів, м. мн. 1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі. О. 1862. III. 51. 2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ном. № 1560. Ум. коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Н. п. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця. Грин. III. 529.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛІ"
Боклажок, -жка, м. Ум. отъ боклаг. 2) Головастикъ. Вх. Пч. ІІ. 17. 3) Порода яблокъ. Вх. Зн. 4.
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа. Харьк.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Наздоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Наздравствоваться. На всяк чмих не наздоровкаєшся. Ном. № 4714.
Неокаяний, -а, -е. Окаянный. Харьк. г.
Позаголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обнажиться, поднявъ платье (о многихъ).
Полизькати, -каю, -єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав. Грин. І. 150, 151.
Скочити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскочить. Як схоче, то й на гору скоче. Ном. № 2697. 2) Соскочить. Тілько що прибіг до терну, а вона і скочила з його. Рудч. Ск. І. 54. 3) Прыгнуть куда. Скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352. Скоч куди хоч. Мил. 57.
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. Желех. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная. Вх. Лем. 4 77.
Червонопикий, -а, -е. = червономордий. Червонопикий ксьондз. К. ЦН. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРАЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.