Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритарь

Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита. Шух. і. 248.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТАРЬ"
Бузничок, -чка, м. Ум. отъ бузник.
Довгочху́н, -на́, м. Долго чихающій.
Зашу́кувати, -кую, -єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
Коничок, -чка, м. Ум. отъ кінь.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Тридцятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
Укачати, -ся. Cм. укачувати, -ся.
Шеверногий, -а, -е. Косолапый, кривоногій. І не люблять дівчата, бо ти довгий.... криворукий, шеверногий. Чуб. V. 1127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.