Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коренастий

Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНАСТИЙ"
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Занапасти́ти Cм. занапащати.
Поростринькувати, -кую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Чамбул, -ла, м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські. К. Дз. 68.
Шия, шиї, ж. 1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. № 8595. 2) Часть печи надъ коміном. Чуб. VII. 381. 3) Часть топора. Cм. сокира. Шух. І. 175. Ум. шийка, ши́єчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕНАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.