Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коренастий

Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНАСТИЙ"
Вітлатий, -а, -е. = вітистий. Желех.
Грак І, -ка́, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. ІІ. 182. 2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.
Гребелю́к, -ка, м. пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Заходжый, -а, -е. прил. Захожій. Н. Вол. у.
Охнутися, -нуся, -нешся, гл. Я так і охнулась і сама не стямилась. Г. Барв. 127.
Плиг II, -гу, м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала. Котл. Ен.
Посилкуватися, -куюся, -єшся, гл. Употребить усиліе. Посилкувались та й зробили. Черк. у. Не посилкується ні мало, щоб так палати перестало і щоб оцей пожар погас. Котл. Ен. II. 32.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. Ум. сучо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕНАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.