Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корзити

Корзити гл. = корзати. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЗИТИ"
Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Дівочка, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Засі́нок, -нку, м. Загородка у сѣней.
Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки. Грин. ІІІ. 21.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ. Подольск. губ.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? О. 1862. VIII. 17.
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл.дерево. Снимать съ дерева кору. Вх. Лем. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.