Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Вистрибувати, -бую, -єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить.
Засі́лля, -ля, с. Выселокъ, хуторъ за селомъ.
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis.
На́довжниця, -ці, ж. Нѣсколько (менѣе 20) плотовъ сплавляемаго дерева (тальб), соединенныхъ вмѣстѣ, одинъ за другимъ. Cм. нашириця.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Поморхнути, -ну, -неш, гл. Сморщиться. А на вроду який? увесь поморх, а ходи, а мова яка! Гніздо своє мощу... на старих поморхлих дубах. Поморхнуть кавуни, як між огірками лежатимуть, — так і побрижжуться, як халява.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи.
Шолупайка, -ки, ж. Шелуха, скорлупа.
