Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корба

Корба, -би, ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Шух. І. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРБА"
Горо́донько, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня. Ном. № 11659.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали. Св. Л. 174.
Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві.
Небережений, -а, -е. Неосторожный. Небереженого і чорт не стереже. Ном. № 4297.
Облямка, -ки, ж. = облямівка. Вх. Лем. 441.
Поросклеюватися, юємося, -єтеся, гл. Расклеиться (во множествѣ). На дощі стільці постояли та й поросклеювались. Харьк.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду на-самопих. Черн. у.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.