Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася.
Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави.
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа.
Мужи́цтво, -ва 1) Крестьянство. Він, ще оженившись, послухав жінки, од мужицтва одстав і збивався трошки на купецький лад. 2) соб. Мужики. А найбільш преться того мужицтва. 3) Мужичество, грубыя привычки, замашки.
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts.
Помалу нар.
1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий.
2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай.
3) Медленно, не спѣша. Ой ходімо, пане-брате, на той кут помалу. Ні, каже, не біг, — я помалу йшов. Ум. помаленьку, помалесеньку, поманесеньку.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова.
Частувати, -ту́ю, -єш, гл. Потчивать, угощать. Як будуть частувать, так і ночувать. А ну лишень, жінко, частуй любих гостей.
