Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Висвічувати, -чую, -єш, сов. в. висвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Только несов. в. Свѣтить сильно. (Місяць) висвічував на все небо. Рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світом.
2) Пояснять, объяснять, объяснить.
3) Въ картахъ: вскрывать, вскрыть козыря.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug.
На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе.
Помалити, -лю, -ли́ш, гл.
1) Умалить.
2) Сшить меньше мѣрки. Сукню пошили, — покоротили, чобітки вшили, та помалили.
Сповна нар.
1) Вполнѣ.
2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму.
Убутися Cм. убуватися.
Умінний, -а, -е. = умілий.
