Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коречник

Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕЧНИК"
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Дже́ря, -рі, ж. = Джер.
Заві́домити Cм. завідомляти.
Зенджул, -ла, м. Родъ растенія. Засієм степи синім зенджулом. Чуб. III. 419.
Лежа́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лежанка.  
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.
Поодз.. Cм. повідз..
Тягака, -ки, м. Бродяга. Козел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.