Відводити, -джу, -диш, сов. в. відвести, -веду, -деш, гл. 1) Отводить, отвесть. Одведи її додому. 2) Отстранять, отстранить. 3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів.... стріляти.
З'остріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться острымъ, болѣе острымъ. зима з'остріла. Зима сдѣлалась болѣе холодной.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Москалі на мушрі. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають.
Оскомити, -млю, -миш, гл. Набивать оскомину. Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити.
Перетяти Cм. перетинати.
Плеченько, -ка, с. Ум. отъ плече.
Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши.
Прислон, -ну, м.
1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ.
2) Горный обрывъ.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла.