Городо́чок, -чка, м. Ум. отъ го́род.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Чад і дим з нори кужелиться.
Підвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. підверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Подворачиваться, подвернуться, подогнуться. Нога підвернулась.
2) — до кого. Подходить, подойти хитро. Коли ж підвернеться до дівчат, то вже ні на кого більш не дивляться, тільки на його.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка.
Причастний, -а, -е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. причастна молитва. Молитва предъ причащеніемъ.
Прожра, -ри, об. Обжора. Як та прожра жре.
Прохлипати, -паю, -єш, гл. Проплакать, всхлипывая.
П'ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. 3) Стремиться, достигать, добиться.
Точка, -ки, ж. зоол. Полёвка, Hypodaues.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.
