Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коренитися

Коренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться. Рости, рости, орішеньку, рости, коренися. Н. п. Усе теє пригодиться, що на полі корениться. Ном. № 10135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕНИТИСЯ"
Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками. Вх. Лем. 394.
Виорати, -ся. Cм. виорювати, -ся.
Гірчійший, гірчіший, -а, -е. Сравн. степ. отъ гіркий.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Крамарочок, -чка, м. Ум. отъ крамарь.
Кур! II, меж. Зовъ индюковъ. Ти не знаєш, мій миленький, як индичку звати? Кур-кур! прийшов кум, — ми ж будем гуляти. Н. п.
Напопри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Наперчить. І печена, і варена, і пеприком напопрена. Гол. IV. 530.
Обскакати Cм. обскакувати.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Гн. II. 11. Цеся дитина.... буде бідувати. Гн. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.