Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай.
Живи́ло, -ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило.
Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя?
Кучерявитися, -влюся, -вишся, гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться.
Нала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Набраниться. Се така завзята баба, що поки не налається до-схочу, — не покине.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Турки не стямились да в ростіч.
Укруть нар. Вмигъ, сразу. Вкруть Кульбашний кинувся б назад до чумацького табору.
Цяпка, -ки, ж.
1) Точка, пятнышко.
2) Капелька.
3) = ціпка.
4) ця́пку. Жалость, немножечко, капельку.
