Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Жезло, -ла, с. = жезл.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть.
Перекроїти Cм. перекроювати.
Пересмалити Cм. пересмалювати.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ.
Спір, спо́ру, м.
1) Споръ. Ні спору, ні ласки.
2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Постаріли ми ще за сі годи, — нема й того спору в руках, що й тоді був.
3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю.
4) Астма.
5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Такеньки, такечки, нар. Ум. отъ так.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь.
