Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. Щастя дочасне, а злидні довічні. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили.
Майсте́рно нар. Мастерски.
Повищати, -щаю, -єш, гл. Сдѣлаться выше.
Порозрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. = порозрівнюватися. Поженились всі три (брати) і порозрізнялись: кожний став хазяїнувати особо.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито.
Талувати, -лую, -єш, гл.
1) Топтать. Свині город талують.
2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Я тобі казав: не талуй віри.
Торбинковий, -а, -е. Относящійся къ торбин'ѣ.
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу.
Усажати, -жаю, -єш, гл. = усаджувати.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.
