Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Бріднявий, -а, -е. Грязноватый. Чи близький день, чи далекий, дорога бріднява.
Запи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. запили́ти, -лю́, -лиш, гл. Запыливать, запылить.
Мо́рківка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рква.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати.
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Проревти, -реву, -веш, гл. Проревѣть.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк.
