Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоголовий

Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВИЙ"
Бламанка, -ки, ж. = ласощі. Аби думки не мучили, а без бламанки (без ласощів) засну. Ком. Пр. № 545.
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Задни́ти Cм. задинати.
Келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Повирізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отличиться, отдѣлиться (о многихъ).
Позазночі нар. = позавчора. Вх. Зн. 65.
Поцукроватіти, -тію, -єш, гл. Засахариться. Поцукроватіє мед. Вх. Зн. 54.
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі. Стор. МПр. 39.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГОЛОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.