Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білиця

Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. Вх. Пч. II. 7. Вх. Зн. 43. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. Вх. Пч. II. 36. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Вх. Пч. II. 18. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Желех. Ум. біличка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЦЯ"
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Нетерпляче нар. Нетерпѣливо.
Перепал, -лу, м. 1) Пережженый кирпичъ. 2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.
Перестерегти Cм. перестерігати.
Піділляти, -ллю́, -ллєш, гл. = підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками. Грин. ІІІ. 524.
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Ном. № 9157. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ном. № 12866. Ум. ранка, ранонька, райочка. Чуб. V. 821. Ой хто ж тобі раноньки промиє? Чуб. V. 876.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Свідка, -ки, ж. Свидѣтельница. Закр.
Устрічати, -ся, -чаю, -ся, -єш, -ся, гл. = устрівати, -ся.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.