Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Жовнірува́ння, -ня, с. Солдатская служба.
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну!
Козя, -зя́ти, с. Козленокъ.
Латовець, -вця, м. Деревянный гвоздь для прибиванія лат на стропилахъ.
Ослухатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться.
Переміститися, -щуся, -стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам?
Побалазувати, -зую, -єш, гл. Испачкать (пальцами). Побалазував пальцями та й їж після його.
Розіпхати Cм. роспихати.
Французка, -ки, ж. Француженка.
