Відсочитися, -чуся, -чишся, гл. Отстать отъ знакомыхъ, раззнакомиться.
Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало.
Огнище, -ща, с.
1) Костеръ. Спасибі жіночкам, на городі розіклали огнище і всякої страви понаготовляли. в огнище вкинутися. Вспылить. Сердитий був парубок, так у огнище і вкинеться! Як жар стане.
2) Мѣсто, гдѣ былъ костеръ. На огнищі не швидко виросте трава.
Одногорбий, -а, -е. Одногорбый.
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Свищ, -ща, м.
1) Ячейка для пчелиныхъ матокъ.
2) = свистун 3. Свищі в борщі.
Старинка, -ки, ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать.
Холодний, -а, -е. 1) Холодный. Така вода хороша, що аж весело: холодна та чиста, як сльоза! Холодний лився з його піт. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) холо́дні зо́рі. Утренники. Було об перших п'ятінках, так уже зорі холодні були. 4) холодним серцем. Хладнокровно. 5) і за холодну во́ду не візьметься. Ничего не хочетъ дѣлать, бездѣльничаетъ. Вона у тебе увесь день божий сидить та гави ловить, і за холодну воду не візьметься. Ум. холодненький, холоднесенький.
Шкитильг меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь.
Шматур'я, -р'я, с. соб. Куски. Данилко.... (буде) шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали.
