Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білан

Білан, -на, м. 1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче. Зміев. у. 2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр. 3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. ІІІ. 224. Ум. біланчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАН"
Брень, меж. = Бринь.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
Екзаменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Шевченко заходився екзаменувати її з рідних пісень. К. XII. 25.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Курайниця, -ці, ж. Веревка, которой въ кубанской степи привязываютъ на арбѣ собранный для топлива курай и вообще топливо. О. 1862. V. Кух. 38.
Лино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ лин. 2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. КС. 1898. VII. 41. 3) Раст.: а) Dianthus deltoides. Лв. 98. б) Tragopogon pratensis. Лв. 102.
Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина. Волч. у.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка. МВ.
Пожаліти, -лію, -єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс. Рудч. Ск. І. 25.
Черет, -ту, м. = очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.