Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Хотіла спать, але не спала. Нема нічого без але. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Слугувати, -гую, -єш, гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? Він слугував у сього пана.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки.
Стопляти, -пляю, -єш, сов. в. стопити, -плю, -пиш, гл.
1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить.
2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ.
3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє.
Тупіньки Ум. отъ тупі.
