Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білавка

Білавка, -ки, ж. 1) = білявка. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Ум. білавочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАВКА"
Берестянка, -ки, ж. 1) Коробка изъ березовой коры. 2) Грибъ, растущій на берестовыхъ пенькахъ. Галушки з берестянками. Канев. у.
Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Го́цки меж. = Гоц. Ном. ст. 300, № 364.
Доші́птувати, -тую, -єш, сов. в. дошепта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
Осподарь, -ря, м. = господарь.
Поззувати, -ва́ю, -єш, гл. Снять обувь (во множествѣ).
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Роделя, -лі, ж. Родъ рыболовнаго снаряда. Черк. у.
Рюмса, -си, об. Плакса.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.