Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бізун

Бізун, -на, м. 1) Нагайка, арапникъ... К нему прибігає бізуном го затинає. Гол. І. 7. голий, як бізун. Совершенно голый. Ном. № 1524. 2) Плотовщикъ; рулевой. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУН"
Вишептатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. Кв. II. 293. 2) Чернильный орѣшекъ. Камен. у. Вх. Лем. 412.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
Зобідити Cм. зобіжати.
Ли́марщина, -ни, ж. Сыромятная кожа. Вас. 158.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки. Гол. III. 478.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Протурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Пробезпокоиться.
Терпен, -на, -не. Претерпѣвшій. Хто терпен, той спасен. Чуб. 1. 298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЗУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.