Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бізун

Бізун, -на, м. 1) Нагайка, арапникъ... К нему прибігає бізуном го затинає. Гол. І. 7. голий, як бізун. Совершенно голый. Ном. № 1524. 2) Плотовщикъ; рулевой. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗУН"
Безвартний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Души́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задыхаться.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Напри́сідки нар. = навприсядки. Вх. Зн. 40.
Передодень, -дня, м. 1. Канунъ. на передодні. Наканунѣ. 2) Передоднем. Передъ свѣтомъ. Передоднем приїхав.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЗУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.