Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білобрівка

Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОБРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОБРІВКА"
Засли́нити, -ся. Cм. засли́нювати, -ся.
Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Ковтюх, -ха, м. Карликъ. Вх. Зн. 26.
Коршов, -ва и коршо́вик, -ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П'є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. І. 86. Cм. корчів.
Недопивок, -вка, м. Недопитое. Роскидано всякі недоїдки, валяються в пляшках недопивки. Г. Барв. 239.
Плювання, -ня, с. Плеваніе.
Побасувати, -су́ю, -єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Повалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись. Шевч. 530.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОБРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.