Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білобрівка

Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОБРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОБРІВКА"
Ви́літуватися, -туюся, -єшся, гл. Прокормиться въ теченіе лѣта. Вони виїхали, а кішка зосталась; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується. Пирят. у.
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Зад 2 нар. Вслѣдъ за, позади. Я вскочив у хату зад їх; вона вже лежала на лаві. Екатер. у.
Злускати, -каю, -єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L. ЗЮЗО. І. 128.  
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Тисяча, -чі, ж. Тысяча. Прийшло їх тисячі в сльозах, прийшло здалека. Шевч. Було ж їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13.
Цінитель, -ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ. К. Гр. Кв. 24.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОБРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.