Ватажко, -ка, м. = ватажок.
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Cм. вір'я.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Пластуни, 2) = пластовець.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Привітний, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. Ум. привітненький.
Прошпити, прошпиті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
