Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
Добря́га, -ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе етюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть.
Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника».
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Нагремі́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Нагремѣться. Настучиться, нагремиться, дрібен дощик зійде.
Неробітниця, -ці, ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде.
2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Шалавсь увесь день по городу. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая.
Щасливий, -а, -е. Счастливый. Не родись багатий, а родись щасливий. Виїхав на нивоньку в щасливу годиноньку.
