Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідити

Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Гн. II. 188. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Камен. у. Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Камен. у. Нарід дуже з голоду бідив. Гн. II. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДИТИ"
Валасатися, -саюся, -єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зіми, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров Боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? ЗОЮР. І. 10. Став валасаться по світах. Сим. 203.
До-Ще́ти нар. = до-щенту.
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Літо́пис II, -су, м. Лѣтопись.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Підмовити, -ся. Cм. підмовляти, -ся.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі. Гол. І. 192.
Пузиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. Греб. 369 2) Дуться.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Утелющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. утелющитися, -щуся, -щишся, гл. Влѣзать, влѣзть, забираться, забраться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.