Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідити

Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Гн. II. 188. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Камен. у. Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Камен. у. Нарід дуже з голоду бідив. Гн. II. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДИТИ"
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.
Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Наумір нар. = навмір.
Нежит, -та, м. = нежид.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Пообстелювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обстелити, но во множествѣ.
Порядний, -а, -е. Порядочный, пристойный. Він собі чоловік порядний. Г. Барв. 164. Народ показний, гамаликуватий, хати порядні. Г. Барв. 240.
Потруїтися, -труїмо́ся, -їтеся, гл. Отравиться (о многихъ). Потруїлись тим зіллям поганим. Шевч. 474.
Ринка, -ки, ж. Родъ глиняной кастрюли. Шух. I. 264. Вас. 181. Чигиринці спекли чорта в ринці, а таращанці ззіли вранці. Ном. № 721. Ум. ри́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.