Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідота

Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОТА"
Бре и брей, меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! АД. І. 275. Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей! АД. І. 279.
Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи? К. Псал. 2.
Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки. Мет. 191.
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 96.
Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты. Лохвиц. у.
Розумування, -ня, с. Разсужденіе. О. 1862. І. 68. Не багато тут буде нашого розумування. О. 1862. І. 65.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.