Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білко

Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Гардибурка, -ки, ж. = картопля. Solanum tuberosum. Вх. Пч. ІІ. 36.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Ґаздонька и ґаздачка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
Пиття, -тя́, с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. Посл. 3) Напитокъ.
Підсохти Cм. підсихати.
Погуковщина, -ни, ж. Взносъ въ мірской капиталъ на уплату податей за бѣдныхъ и на другія благотворительныя цѣли. Ти б мовчав, бо й досі не оддав погуковщини. О. 1861. VIII. 102.
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Роскохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Возбудить любовь. Хочеш мене роскохати, а після ся посміяти. Чуб. V. 106. 2) О скотѣ: раскормить.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце. Вх. (Шейк.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.