Веретінце Cм. веретенце.
Вишивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вишити, -шию, -єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій.
Запалені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ).
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець.
Непокірний, -а, -е. , непокірність, -ности, ж., непокірно, нар. = непокірливий, непокірливість, непокірливо.
Поросюк, -ка, м. = порося.
Потрудитися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Потрудиться.
2) Богу потрудитися. Проболѣть.
Хрокати, -каю, -єш, гл.
1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче!
2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ.
