Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Не будеш діток моїх дозирати. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. 2) Видѣть, увидѣть.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились
Мі́вний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться.
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. 2) Конопляникъ. Ум. підметець.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Поткнути, -кну, -неш, гл. Высунуть, показать. І носа поткнуть не можна.
Потривати, -ва́ю, -єш, гл. Погодить, повременить, подождать. Потривайте, я вам ще й не так зроблю. Ось потривай лиш, — я тут брод знаю.
