Баклажок, -жка, м.
1) Ум. отъ баклаг.
2) Родъ писанки.
Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ.
Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли).
Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось.
Наваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать. Півень на жердочці сидить, да все... все..., да купу таку наваляв, таку здорову.
Печогладини, -дин, мн. Обычайподобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: «Прийшли ми печі гладати», а не гладити; вѣроятно гладати = глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (Cм.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити.
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной.
Уздрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Вздріла уранці, що тебе нема. Доброго нічого там не вздріла. Ой коби я свого любка на годинку вздріла.
Уява, -ви, ж. 1) Представленіе, воображеніе, фантазія. 2) Воображаемое, воображаемый предметъ. Ум. уявонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье.
