Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біластий

Біластий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлесоватый. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАСТИЙ"
Досме́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Досидѣться въ гостяхъ до сумерекъ. От я й досмеркалася. Гадяч. у.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Мета́ритися, -рюся, -ришся, гл. Суетиться. Жидки... метарились, де б набір закупити у панів шльонську вовну. О. 1861. VII. 6.
Овдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі. Левиц. Пов. 19.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.
Солодкомовий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Тілистий, -а, -е. Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Мир. ХРВ. 118. Тілистий віл. Волч. у.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.