Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідняка

Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. І. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯКА"
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161.
Лема́чка, -ки Малорусска изъ Венгріи, жительница долинъ за Бескидами. Желех.
Накида́льний, -а, -е. Употребляющійся для набрасыванія (объ арканѣ). Накидальний повалень. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Невдаха, -хи, об. 1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний. 2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. Ум. невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить. Грин. III. 368.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Мкр. Н. 40. Оханись, Господь з тобою. Мир. ХРВ. 52.
Перемотлошити, -шу, -шиш, гл. Обратить въ мотлох.
Перепанувати, -ну́ю, -єш, гл. Окончить господствовать, властвовать.
Скрутіль, -ля, м. 1) = скрутій. Гол. Од. 35. 2) Свернутый пучекъ соломы. Гол. Од. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.