Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідняка

Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. І. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯКА"
Долуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. долучи́ти, -чу, -чиш, гл. Прибавлять, прибавить.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Змайнути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, улетѣть.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Попит, -ту, м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться. Васильк. у.
Порівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Поравняться. А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові!». ЗОЮР. І. 253.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений. О. 1861. XI. Кух. 7.
Ряма, -ми, ж. = рама. Левиц. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.