Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біловерба

Біловерба, -би, ж. Раст. Salix alba L. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВЕРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВЕРБА"
Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Героїчно нар. Героически. Український дух виступив на своє діло жизні героічно. К. XII. 128.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка. Рудан. І. 51.
Обколупати Cм. обколупувати.
Перелад, -ду, м. Въ выраж. нема ні ладу, ні переладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка. Ном. № 6654.
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Столяр, -ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОВЕРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.