Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біленик

Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЕНИК"
Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Ном. № 14321. Cм. випшоно.
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Зго́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгорбиться. Згорбилась, мовляв, старенька бабуся. Хата. 178.
Невдачий, -а, -е. = невдалий. Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача. Н. п.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой. Шух. І. 78.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь. Чуб. І. 90.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Чукати, -каю, -єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать. Мил. М. 37.
Шкалювати, -люю, -єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.