Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біловусий

Біловусий, -а, -е. Съ бѣлыми, свѣтлыми усами. Ум. біловусенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВУСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВУСИЙ"
Бабодур, -ра, м. Волокита, ловеласъ. Левч. 14. Cм. бабій 1.
Кулай, -лая́, м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Намі́шуваник, -ка, м. Родъ хлѣба. Було, що понапікаємо паляниць, намішуваників! Г. Барв. 42.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Повишіптувати, -тую, -єш, гл. Излѣчить заговоромъ (многихъ).
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Розляскатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться щелкать (кнутомъ).
Стьожка, стьонжка, -ки, ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Мкр. Н. Ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька. Чуб.
Телепнути, -ну, -неш, гл. 1) Ударить. Волын. г. Як телепнув по голові. Херсон. у. 2) Выпить, дернуть. Св. Л. 222.
Цапки, цапком, нар. На дыбы, на заднія ноги. Кінь став цапки. Чуб. VII. 576. Цапком став. Ном. № 3391.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОВУСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.