Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біловус

Біловус, -са, м. 1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. І. 25. 2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВУС"
Бекати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала. Левиц. І. 126. 2) О дѣтяхъ: ревѣть.
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Закато́ваний, -а, -е. 1) Замученный истязаніями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.
Оприскливо нар. Вспыльчиво.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду. Вх. Уг. 260.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Присхнути, -ну́, -не́ш, гл. Присохнуть. Присхне, як на собаці. Ном. № 4117.
Сморщик, -ка, м. Названіе одного изъ играющихъ въ шкопирту. Ив. 20.
Храбур, -ря, м. = храбори. Вх. Уг. 273.
Шиць меж. Скокъ. Коли се жаба шиць у воду. Чуб. I. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОВУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.