Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біловус

Біловус, -са, м. 1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. І. 25. 2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОВУС"
Булатовий, -а, -е. = булатний. Палаш.... булатовий. Драг. 264.
Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. ІІ. 67.
Дотяга́тися I, -га́юся, -єшся, сов. в. дотягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Дотягиваться, дотянуться, дотаскиваться, дотащиться.
Здмухну́ти Cм. здмухувати.
Кокотень, -тня, м. = кокот. Мій ти кокотень маленький. Ном. № 9252.
Лапуватий, -а, -е. сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.. Cм. лапатий.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть. Вх. Зн. 43.
Підпал, -лу, м. 1) Растопка; матеріалъ для растопки. Візьми сухого моху на підпал. Без підпалу і дрова не горять. Ном. № 3298. 2) Поджогъ.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Черепашка, -ки, ж. Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками. Левиц. І. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОВУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.