Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia.
Згожа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Накоти́тися II, -кочу́ся, -тишся, гл. Родиться (о многихъ котятахъ, ягнятахъ). Що накотиться за ніч, — ранком ягнятка зносяться... до якої небудь стінки.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
Стелепнути, -пну, -неш, гл.
1) Затрясти, тряхнуть.
2) Затрястись.
Хуткий, -а, -е. Скорый, быстрый. Хутка робота. Ум. хутенький.
Чернило 1, -ла, с. = чорнило. Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише.
