Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоголова

Білоголова, -вої, ж. Женщина. Сим. 5. Cм. біла челядь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГОЛОВА"
Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. Cм. набуватися 3.
Галичанка, -ки, ж. Жительница Галиціи. Желех.
Голопуп, -па, м. = голопуцьок. Вх. Лем. 404.
Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. Черномор.
Заму́рзати, -ся. Cм. заму́рзувати, -ся.
Ладування, -ня, с. Нагрузка.
Лазіння, -ня, с. Ползаніе. Ном. № 975.
Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. мрячка.
Поґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Пошумѣть, покричать. 2) Произвести насиліе (надъ многими).
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків. Вх. Лем. 452.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГОЛОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.