Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білило

Білило, -ля, с. 1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Грин. ІІІ. 95. Дівкам чорнило, парубкам білило. АД. І. 39. 2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Мет. 45. Ум. білилечко. Чуб. IV. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИЛО"
Блехувати, -хую, -єш, гл. = блихувати 2. Та Штолюка молодого в кайдани блехуют. Гол. ІІІ. 60.
Гладючий, -а, -е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова. Волч. у.
Головник, -ка, м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. ІІІ. 55. Вх. Зн. 11.
Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. К. Кр. 38. К. Бай. 74. Король погрожує нас руйнувати. К. ЦН. 249. Що ж ви тепер мені погрожуєте'? К. ХП. 35.
Пуголовка, -ки, ж. 1) = пуголовок. Вх. Пч. II. 17. 2) Рыба. Benthophilus macrocephalus. Браун. 27.
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Сперти, -ся. Cм. спірати, -ся.
Спинити, -ся. Cм. спиняти, -ся.
Творець, -рця, м. Творець. Бачить оке Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати. Грин. III. 692.
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять. К. Іов. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.