Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білавий

Білавий, -а, -е. = білявий. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАВИЙ"
Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Байдачник, -ка, м. Рабочій на байдаку.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Кормило, -ла, с. (Заимств. изъ русск.). Кормило. І попливе човен з широкими вітрилами і добрим кормилом. Шевч. 238.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Напої́ти Cм. напувати.
Невдячник, -ка, м. Неблагодарный.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Сновида, -ди, об. Лунатикъ. Лохв. у.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый! Вх. Лем. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.